Предлагаю извлечение о дивизии милиции войск НКВД во время ВОВ из статьи о деятельности Украинской милиции во время ВОВ .
статья на украинском языке
С уважением,
капитан.
Як вже зазначалось, особовий склад міліції західних областей України вже з першого дня війни вступив у збройну боротьбу із супротивником. Частина його була влита у військові частини, деяка частина залишилась на окупованій території, де вступала у створювані партизанські загони, але значна частина вийшла з оточення та прибула у розпорядження начальника охорони тилу Південного фронту. Так, з прибулого особового складу міліції Львівської області, згідно з наказом командуючого Південним фронтом від 20 липня 1941 р., було сформовано полк міліції з 3-х батальйонів загальною чисельністю 1127 осіб, який організаційно увійшов до складу протидесантної бригади. Командиром полку було призначено начальника Управління міліції Львівської області М.І. Верьовку. Полк міліції виконував завдання з охорони найважливіших об’єктів та тилових шляхів.
З початком військових дій частини Червоної Армії Південного фронту під тиском німецько-фашистських військ, ведучи оборонні бої, відходили у східному напрямку. У ближчих до фронту містах, населених пунктах, на дорогах накопичувалась велика кількість військовослужбовців, евакуйованого населення, вантажів і матеріальних цінностей. У загальному потоці поодинці та групами пересувалися у тил і співробітники НКВС та міліції, які приєднувались до прикордонних військ або з’являлись в обласні Управління НКВС. Окремі групи міліцейських співробітників затримувались військовими начальниками та разом з озброєнням і автотранспортом вливались у військові частини, а окремі обласні управління міліції свій особовий склад передавали у військкомати, в силу чого розпорошувався особовий склад, який нараховував тисячі висококваліфікованих у оперативному відношенні працівників міліції. У той же час, основні комунікації були заблоковані евакуйованим населенням і військовими частинами, на дорогах і переправах створювались пробки, прифронтовий тил був наповнений мародерами, дезертирами та ворожою агентурою. А необхідних сил для наведення порядку в тилу у начальника військ НКВС по охороні тилу внаслідок безперервного перебування в боях прикордонних військ не було. Міліцейські ж сили використовувались не за призначенням. Звичайно, що Військова Рада Південного фронту не могла не звернути на це увагу. І тому, з метою збереження кадрів співробітників міліції та їх правильного фахового використання, було вирішено передати співробітників міліції окупованих областей під керівництво та матеріальне забезпечення начальника військ НКВС по охороні тилу Південного фронту та використовувати для охорони фронтового тилу, наведення громадського порядку та охорони найважливіших прифронтових комунікацій, об’єднавши їх у визначену організаційну форму – полк міліції.
У зв’язку з окупацією Молдавської РСР, Ізмаїльської, Кіровоградської та частково Одеської областей згідно з постановою Військової Ради Південного фронту від 10 серпня 1941 р. з числа співробітників міліції та НКВС вищезгаданих територій, які знаходились в межах тилу Південного фронту, була сформована бригада міліції у складі 2-х полків. При формуванні бригади раніше створений з працівників Львівської та Тернопільської областей полк міліції було передано до складу створюваної бригади. В оперативному відношенні бригада міліції підпорядковувалась начальнику військ з охорони тилу Південного фронту. Бригада використовувалась для вирішення наступних важливих завдань: організації загороджувальних загонів з боротьби з дезертирством; охорони комунікацій та військових об’єктів; забезпечення правопорядку та регулювання дорожнього руху. Додатково комплектування бригади забезпечувалось за рахунок співробітників міліції будь-яких областей, які опинились у прифронтовій полосі та направлялись у тилові райони.
Станом на 20 вересня 1941 р. склад бригади становив 2584 особи, з них: командного складу – 146 осіб; політичного – 42; начскладу, що обіймав адміністративно-господарські посади – 21; медичного складу – 18; молодшого начальницького складу – 263; рядового складу – 2094 особи. Перший полк налічував 1085 осіб, а другий – 1349. У сформовану бригаду міліції входив особовий склад співробітників міліції таких областей: Львівської (1091 особа), Кіровоградської (358), Одеської (93), Миколаївської (38), Кам’янець-Подільської (1), Дніпропетровської (4), Волинської (92), Ізмаїльської (17), Чернівецької (104) та Станіславської (5). Також до складу бригади увійшли міліціонери Молдавської РСР (736 осіб), залізничної міліції (22), В/Ч 1080 (15 та ще 8 вільнонайманих працівників).
За час тримісячної практичної роботи бригада міліції виконуючи поставлені перед нею завдання по боротьбі з дезертирством, шпигунством, панічними настроями, охороні комунікацій, наведенню громадського порядку у найближчому фронтовому тилу, повністю підтвердила правильність та доцільність формування з працівників міліції окупованих територій бригади міліції та використання її в охороні та обороні фронтового тилу.
Менш ніж через три місяці з дня свого створення, а саме 5 листопада 1941 р., бригада міліції була переформована в дивізію міліції військ НКВС у складі 3-х полків міліції за штатами внутрішніх військ НКВС. Командиром дивізії було призначено П.А. Орлова. Третій доданий полк був сформований із складу співробітників міліції Сталінської (тепер Донецька) та Ворошиловградської (тепер Луганська) областей. Станом на 10 лютого 1942 р. загальна чисельність дивізії складала 3617 осіб, з них: комскладу – 276 осіб; політскладу – 76; техскладу – 17; адмін.-хозскладу – 43; медскладу – 30; ветскладу – 5; молодшого начскладу – 482; рядового складу – 2688.
Службово-оперативна діяльність частин дивізії міліції за період з 20 серпня 1941 р. по 10 лютого 1942 р. характеризувалася такими даними: було затримано агентів іноземної розвідки – 41 особа; підозрюваних у шпигунстві – 49; мародерів –18; кримінальних елементів – 48; спекулянтів – 20; дезертирів – 435; осіб, які ухилилися від мобілізації – 1206.
Підрозділами та частинами дивізії була проведена значна робота по забезпеченню нормальної переправи на річках Дніпро та Дон, а також наведенню порядку та ліквідації пробок на шляхах підвозу і евакуації армійських і фронтових тилів. Крім повсякденної служби окремі підрозділи та частини дивізії разом з частинами прикордонних військ НКВС та Червоної Армії брали участь у безпосередніх бойових діях проти регулярних частин супротивника. Так, наприклад, окремі частини дивізії міліції брали участь у боях за м. Балту, оборонних боях у районі Нового Буга, м. Кривий Ріг, сіл Ново-Миколаївське, Ново-Іванівка, м. Первомайська, на Запорізькій ділянці фронту тощо.
У серпні 1942 р. дивізія, перебуваючи у розпорядженні Закавказького фронту, успішно виконувала інші завдання командування. У жовтні 1942 р. дивізія міліції виконувала відповідальне завдання з оборони Грозного. Намагаючись зненацька захопити місто, гітлерівці закинули у тил радянських військ крупний десант чисельністю близько 2 тисяч осіб під керівництвом полковника Геккерта з метою захоплення міста і нафтових розробок та утримання позицій до підходу регулярних частин. Однак у районі гори Денин-Дук у запеклих боях цей загін було оточено та знищено частинами дивізії міліції, а полковника Геккерта захоплено у полон. За бойові заслуги та умілу боротьбу з ворожою агентурою 180 бійців дивізії були відзначені урядовими нагородами.
Після перемоги під Сталінградом Червона Армія перейшла у наступ й на Кавказі. Охороняючи тили наступаючих частин, просувалась на захід міліцейська дивізія. У 1943 році, після звільнення Кубані, вона була розформована.
