Олег Тягнибок: Взагалі-то ціна за газ у 50 доларів, яку Україна заплатила, – це дуже багато. Власне, Кучма і його поплічники так уже розпродали Україну Кремлю, що тепер годі про щось говорити.
...
Ярослав Кендзьор: Дякувати Богу, наші діти не в Чечні "погибают" і не в інших гарячих точках, які створює Росія.
...
Савік Шустер: Олег Тягнибок, пожалуйста, к микрофону. Господин Тягнибок, вы призываете к достаточно резкой позиции Украины в этом противостоянии. Почему?
Олег Тягнибок: Бачите, шановне товариство, я б хотів почати відповідати на ваше запитання з таких певних образів, якщо дозволите. От ми є українці. Напевно, тут всі згодяться з тим, що ми є дуже гостинним народом, правда? Якщо до будь-кого з нас прийдуть гості, ми їх будемо шанувати: ми накриємо стіл, віддамо, напевно, свій найкращий кусок м’яса, ми постелемо гостям на своєму ліжкові. Але, даруйте, коли ті гості непросто з’їдять наше м’ясо, а почнуть "свинити" в кухні, коли не просто підуть лягати в моє ліжко, а почнуть чіплятися до моєї дружини, а на ранок встануть і скажуть: "Мнє здєсь нравітся, я здєсь буду жіть." Вибачте, я не хочу таких гостей. Тому така моя позиція. Зрештою, якщо ми говоримо про Чорноморський флот – такий самий образ. От уявіть собі, товариство: ми запускаємо собі до хати квартиранта. Цей квартирант мало того, що не хоче платити за квартиру, включить ще радіо на повний голос і не дає нам нормально існувати в тій квартирі, та ще й позапускає за свої гроші в нашу квартиру якихось хвойд, які ходять і верещать, лазять в наші баняки. Вибачте, будь ласка, я тоді не хочу таких гостей. Тому мене взагалі дивує формат нашої сьогоднішньої зустрічі. Люди добрі, ми тут на своїй українській землі! Це є наша територія! І ми зараз ще піддаємося на ту психологічну війну з боку Кремля, і починаємо якимось чином вести дискусію?! Хто з ким навіть веде дискусію? Вибачте, я не хочу ображати своїх опонентів, але з одного боку напроти мене сидить людина, якій, напевно, треба було вже давним-давно бути персоною "нон грата" на українській землі. Тим більше, за ті вислови, які лунають з вуст одного з членів Державної Думи. Або інша пані, яка своєю поведінкою фактично демонструє те, що вона, мені так здається, повністю відстоює в Україні не українські, а саме російські, інші інтереси.
...
Савік Шустер: Хорошо. Господин Горбулин, я этот вопрос задам сначала Олегу Тягнибоку. Пожалуйста.
Олег Тягнибок: В принципі, я б хотів сказати наступне. Питання Чорноморського флоту не є єдиним. Давайте з Росією поговоримо про вкрадені заощадження громадян, а це 83 мільярди американських доларів. Давайте ми з Росією поговоримо про частину іншого флоту – Північного, Тихоокеанського, – частину якого так само має отримати Україна.
...
Олег Тягнибок: Крім Чорноморського флоту, є заощадження. Я б хотів ще поговорити з Росією про діамантовий і золотий фонд, частину якого має отримати Україна. Я б хотів поговорити про ті будівлі й майно за кордоном, які належали Радянському Союзові, які б мали перейти до України. Давайте ми будемо в комплексі розглядати стосунки. І основне. Я хочу знати, коли Росія нарешті буде вибачатися перед Україною за 20 мільйонів знищених жертв, українців, в результаті голодоморів 21-го, 22-го, 33-го, 46-го, 47-го років. Знищення української еліти, української інтелігенції. І тоді ми будемо говорити.
Савік Шустер: Спасибо большое. Я хочу, чтобы и наш гость из Москвы, и господин Кендзер ответили на этот вопрос. Пожалуйста.
...
Ярослав Кендзьор: Володимире Павловичу, я сподіваюся, що ми з вами розуміємо, з чого виник цей так званий "газовий конфлікт". Без сумніву, це реакція Кремля на, нарешті, слава Богу, самостійну позицію і політику українського керівництва. Тобто холуйство Кравчука і Кучми закінчилося. І Росія ніяк не може згодитися, що враз Україна як незалежна держава починає вести самостійну політику. Це є основна причина. Тепер суть вашого питання. Що треба зробити, аби, дійсно, не розпалювати полум’я між двома державами, двома народами? Я абсолютно свято переконаний, що істерія Москви скоро закінчиться. Тому що такої авантюрної позиції світ не сприймає. Ми сьогодні можемо так само "заліпити", даруйте, ціну за транспортування газу – 10 доларів за 100 кілометрів. Це абсолютно по аналогії. Зверніть увагу. "Газпром" до сьогоднішнього дня не надав пояснення, на якій підставі, на якій базі, якими формулами, тобто економічні розрахунки. Чому газ має коштувати 230 чи 250 доларів за тисячу кубів? Це звичайнісінька авантюра, яка скоро закінчиться. Я переконаний, що позиція України і, в першу чергу, позиція Президента оцінена громадянами України. А тепер відповідно до вас переадресовую питання, шановний пане Затулін. Треба мати якусь чітку лінію. Коли ви кажете, що в нас по Чорноморському флоту зафіксовано 97 мільйонів на рік, то у нашому базовому договорі між "Газпромом" і "Нафто газом України" також зафіксовано по дев’ятий рік 55 доларів. Звідкіль ви це взяли?
...
Ярослав Кендзьор: Шановні друзі, я розпочну з такої, гіпотетичної, ідеї. Ми маємо в історії дуже багато прикладів розпаду імперій. Якщо заглянути в глибоку історію, то там так само багато прикладів, але візьмемо найсвіжішу. Уявімо собі, що в силу різних обставин розвалився Радянський Союз. Якщо говорити на прикладі колишньої Чехословаччини. Чехи і словаки нормально сіли за стіл і розділили усе: і границю виставили, і майно розділили, і так далі. Могло бути по такому сценарію і в нас: зібралися в Біловезькій Пущі і сказали: "Товариство, шановні панове сателіти колишньої Москви! Все! Ми зараз…"
Савік Шустер (звертаючись до Володимира Марченка): Подождите секундочку. Вам не нравится передача? Вы можете уйти.
Володимир Марченко: Какой теме передача посвящена? Что это за передача?
Ярослав Кендзьор: Савік, не звертайте уваги. Це відомий сценарій. І ось сідають представники усіх держав колишнього Радянського Союзу і кажуть: "Ось так, був Союз, який спільно будували. Ділимо флот, зарубіжне майно, нерухомість і так далі". Переходжу до проблеми Чорноморського флоту. Якщо справедливо ділити флот Радянського Союзу, то Україна не претендувала на Балтійський флот, на Північний флот, на Тихоокеанський. Частка України – це мав бути весь Чорноморський флот. Сьогодні, якби по-чесному, в Севастополі не мало б бути жодного російського корабля. Але в силу, так би мовити, "братського" розподілу – не чесного, а "братського", і ви знаєте, що таке "братська допомога", "братський розподіл" і "ділення по-московськи", – Україні перепало кілька, даруйте за гіперболізацію, іржавих залізних банок. І сьогодні ми маємо зарубіжну іноземну військову базу на території України. Але щоб ви зрозуміли психологічний момент, психологічну "підстилку" до всього того, що сталося. Мені на все життя вкарбувався один епізод, який я на власні очі побачив і на власні вуха почув. Це був 81-ий рік, я приїхав у Ригу. Тоді Союз існував. Виїжджаю з вокзалу у місто на трамваї. Поруч зі мною стоять дві росіянки. Чому росіянки? Тому що російською мовою розмовляли. По розмові можна було побачити, що одна – москвичка, а друга – місцева росіянка, яка живе у Ризі. І ось одна показує іншій по ходу трамвая той магазин, той магазин. І фінал цієї розмови такий. Я, як на сповіді, кажу. Вона каже: "Дашенька, хорош город Рига, только латышей многовато". І для Росії сьогодні "хороша" сусід-Україна, тільки "украинцев многовато в Украине". От якби Україна була сформована з таких громадян, як Наталія Вітренко, як Володя Марченко, то Росія була б задоволена ідеально.
________________________________________
>Предновогодний демарш Путина и Миллера поразил своей бессмысленным хамством даже меня: Ющенко дали срок подписать договор за оставшееся до Нового Года часы.
Вот интересно, даже проявление щедрости и великодушия стоимостью в сотни миллиардов долларов (предложенная ценовая льгота на первый квартал 2006 года) считают хамством.
>Что имеем мы простые граждане, от того, что Путин всеже выкрутил руки украинцам? Мы станем жить лучше? Нет, конечно.
Неправда. Путин не выкручивал руки украинцам, никаких украинцев просто не существует. Просто российская государственная система стала адекватнее вести себя с русофобской властью в Киеве, в результате чего позиции оранжевых на Украине ослабнут, что обернётся для российской цивилизации выигрышем. Усилятся позиции нерусоненавистнических политиков на Украине, уменьшатся шансы агрессии НАТО против России с территории Украины и многое другое.
>Ой, хохлы не платят за газ, так и слышуот коллег. Да плевать. Мне тоже не платят. Вы сначала МНЕ платите рыночную з\п профессора, хотя бы как в Китае -- $2000.
Газ есть субстанция полезная, в отличие от Вашего продукта труда.
>Что, от того, что денежный поток за газ Украине усилится, что-то изменится? Пусть не у меня, у страны. Да ничего не изменится.
См. выше. То, что этот денежный поток будет отобран у оранжевых, огромная польза для России. Даже если бы эти деньги доставались неграм преклонных годов - и то лучше, чем снабжать бандеровцев.
>Все ведь прекрасно знают, что огромный стабфонд лежит мертвым грузом, правительство ИЗ ПРИНЦИПА не тратит его на кредитование гибнущего российского ПРОИЗВОДСТВА (уже это одно должно служить для однозначной оценки нынешней власти как ВРАЖЕСКОЙ вне зависимости от политических взглядов, либералами и коммунистами).
Проблема в том, что, придя ко власти, Куракин привёл бы Россию к гибели быстро и уверенно. Лучше Путин, чем Куракин.
>А чего ДОБИЛСЯ Путин? Того, что образ жида-москаля на Украине только усилится. Россия имеет теперь врага в лице вовсе не "оранжевых", а украинского НАРОДА, почувствуйте разницу. Любой рациональный украинец должен ОТВОРАЧИВАТЬСЯ от России.
Никаких украинцев не существует. Здравомыслящие люди на Украине (новороссы) и раньше, и сейчас понимают позицию России и даже считают, что она слишком мягка. Одураченные полуграмотные малороссы, в большинстве своём, в точности следуют оголтело русоненавистнической пропаганде киевских СМИ. Увидев воочию экономические результаты правления оранжевых и почувствоввах на своей шкуре, часть малороссов протрезвеет. Так же как протрезвела в 1933 году, увидев, что с российской властью шутки плохи и она не будет снабжать бездельников дармовым хлебом - тогда полезного урока на 60 лет вперёд хватило. Наконец, есть на Украине ещё два народа - бандеровцы и крымотатары (см. выступления Тягнибока и Кендзора выше). Они понимают только язык силы, и только таким языком с ними можно разговаривать.
>Хамство Путина, поставившего Украине унизительный ультиматум, исторически сравнимо разве что с ультиматумом Рузвельта Японии. Это привело к Перл-Харбору.
Ещё раз. Путин сделал киевским властям великодушное предложение о ценовой льготе по поставкам газа на целый квартал. Если киевские власти не понимают и не принимают великодушия и благородства, то с этими персонажами можно разговаривать только нарочито унижая и макая мордой в субстанцию. Впрочем, со временем украинскую нациетворческую элиту всё равно придётся зачищать.
>И ЭТУ власть "цивилизационная партия" по СГКМ призвана "защищать от свержения", будучи при этом "оппозиционной".
Я бы сказал, что результат газового конфликта - единственное существенное позитивное достижение администрации Путина за последний год. Выше приведены обоснования.
