|
|
От
|
Любитель
|
|
|
К
|
apple16
|
|
|
Дата
|
31.01.2005 16:17:31
|
|
|
Рубрики
|
WWII; Политек;
|
|
А Вы, я погляжу, оптимист...
>К счастью такого контингента немного - тонкая плесень гуманитарной
>прослойки. Если их не финансировать - скоро сдохнут или
>перейдут в этнографию.
Не знаю, насколько значителен сей контингент "в количественном выражении", но именно такого рода "историки" задают сейчас тон на Украине.
Вот, скажем, учебник истории:
«Для нашої землі Друга світова війна була найнесправедливішою з усіх воєн. Бо ні Радянський Союз, ні Німеччина не дбали про визволення України й побудову в ній незалежної держави. Свідомі українці розуміли, що чекати на допомогу нізвідки, — треба самим вирішувати долю України. І очолила таких національне свідомих українців Організація українських націоналістів (ОУН), створена ще 1929 р. серед українців, яким довелося виїхати на чужину. Під опікою ОУН було створено український уряд, а з початком радянсько-нацистської війни розпочалося формування української армії. З перших днів війни на українських землях виникали загони українських партизанів, або повстанців. Наприкінці 1942 р. такі загони утворили Українську повстанську армію — УПА. Загони УПА визволяли українські міста й села від фашистських окупантів, захищали мирне населення. Одначе радянський уряд не хотів, щоб Україна мала свою армію. Тому, коли 1943 р. з українських земель було вигнано нацистських загарбників, більшовики почали воювати з УПА. Ця ганебна війна проти свого народу тривала до 1953 р.; вона призвела до нових жертв і стала ще одним свідченням більшовицького терору»
http://www.historia.ru/2004/01/ukraina.htm