сайт Одесского отделения Инженерной академии Украины. С чего бы это
отрывок длинной статьи (из середины)
.....
Жодна з ?снуючих економ?чних теор?й не да? об?рунтування
саморегулюванню виникаючих проблем св?тово? економ?ки на основ? ринку та
його закон?в. В загрозливих умовах, що склались на сьогодн?, багато
економ?ст?в спромагаються знайти вих?д ?з небезпеки катастрофи св?тово?
економ?ки. До таких в?дноситься Л.Ларуш, який розробив свою концепц?ю
"ф?зично? економ?ки", направлено? перед ус?м проти монетаризму. Основн?
?де? ф?зеконом?ки полягають в двох постулатах. По-перше, це можлив?сть
вим?ру витрат прац? та його результат?в без послуг ринково? стих?йно?
оц?нки на основ? ф?зичних показник?в, наприклад, в к?ловат годинах,
по-друге, негентроп?йн?сть процес?в, в тому числ? соц?ально-економ?чних.
Ентроп?йн? процеси пов'язан?, як в?домо, явищами розс?ювання та розпаду
ц?лого, ?диного; негентроп?йн? ж, навпаки, характеризують концентрац?ю,
накопичення ? розвиток. Виходячи з цього економ?чне зростання може бути
досягнуто через пол?пшення якост? осв?ти молодого покол?ння, актив?зац?ю
фундаментальних досл?джень та прискорення науково-техн?чного прогресу, а
також розвиток приватного п?дпри?мництва як головно? форми реал?зац??
першого ? другого. Ларуш вважа?, щоб вийти з кризи св?тово? економ?ки,
куди ?? завела монетаристська пол?тика МВФ, необх?дно об'?днати зусилля
ус?х без винятку держав, а розроблена ними сп?льна пол?тика повинна
будуватися з перспективою не менше н?ж як на 25 рок?в. /1,9,10,18/.
Витоки "ф?зично? економ?ки", яку в радянськ? часи замовчували, а
одного з ?? приб?чник?в - Кузн?цова П.Г. за звернення до уряду з деякими
сво?ми пропозиц?ями щодо обл?ку витрат матер?альних ресурс?в, А.Косиг?н
звел?в пом?стити до психл?карн?, в?дносять до час?в Лейбн?ца, коли
формувались сучасна уява про ?дн?сть житт?вих процес?в та науков? засади
термодинам?ки. В?домий народоволець укра?нського походження Подолинський
С.А. свого часу звернув увагу К. Маркса про його принципову помилку щодо
джерела прибутково? вартост?, з якою останн?й погодився. Додаткова
варт?сть, за його м?ркуванням, зумовлена не експлуатац??ю м'язових
зусиль роб?тника, а створю?ться винятково сонячною енерг??ю (за
сучасними уявами через фотосинтез) ? надходить до сусп?льства у вигляд?
урожаю. Зрозум?ло, якби така позиц?я свого часу була дом?нуючою, "
булижн?к" став би недоречним, а цив?л?зац?я розвивалась мабуть ?ншим
шляхом./15,18/.
Найвагом?ший внесок в розвиток ц??? теор?? вн?с П.Г.Кузн?цов. В?н
в?дзначав, що св?товий ?сторичний процес п?дда?ться природознавчому
описанню ? на нього та окрем? його сторони можуть бути перенесен? ?де?
к?бернетики, теор?? великих систем та ?нших под?бних дисципл?н. В
економ?ках окремих держав та св?тово? сп?льноти окреслюються ознаки
квази-ф?зичного об'?кта, що п?дляга? управл?нню. В?н розробив метод
оц?нки розвитку та рол? держави в св?тов?й сп?льнот?, яка розрахову?ться
на пор?внянн? ф?зичного розум?ння частки держави в св?товому
виробництв?. В кожн?й держав? ф?нансов? та енергетичн? потоки повинн?
в?дпов?дати один одному. З огляду на це була побудована система
наукового управл?ння сусп?льством, визначення сусп?льних потреб,
коеф?ц??нт?в якост? народногосподарських план?в ? удосконалення
орган?зац?й як ступен? узгодження швидкост? випуску ? швидкост?
споживання. ?дея вим?ру вартост? в одиницях енерг?? (к?ловат-годинах)
саме ? викликала роздратування А.Косиг?на, який визнав Кузн?цова П.Г.
божев?льним ? т?льки втручання президента АН СРСР зв?льнила його з
психл?карн?. В?дсутн?сть д?алектично? лог?ки внасл?док неузгодженост?
потенц?йно ефективних метод?в д?алектики ? соц?ально? практики, м?ркував
П.Г.Кузн?цов, призвела до того, що система ц?льового планування та
управл?ння не прижилась в радянськ?й д?йсност?./8,14,18/. Багато в чому
погляди Л.Ларуша ? П.Г.Кузн?цова перес?каються, але останн?й на в?дм?ну
в?д першого мав усталений св?тогляд.
Нема? сумн?ву, що кожна з економ?чних теор?й намагалась знайти
пояснення тим механ?змам, котр? спонукають учасник?в господарського
процесу до р?зноман?тних вчинк?в та показати, як же насправд? сл?д
орган?зувати економ?ку, щоб держава стала багатою. Одначе переконливо?
в?дпов?д? не надходило ? чергова теор?я потерпала поразку. За кожною
економ?чною теор??ю сто?ть пол?тична точка зору та чи?сь ?нтереси, а,
в?дпов?дно, жодна з них не може бути "загальною" для ус?х. На це, до
реч?, звертали увагу ще представники "?сторично? школи" економ?ки
В.Рошер, Б.Г?льдебранд та К.Кн?с. ?снуюча подекуди так звана "загальна
економ?чна теор?я" ? штучним "витвором" професор?в марксизму, як? саме
його ? розум?ють п?д цим терм?ном, а себе вони водночас в?днесли до
теоретик?в ринково? економ?ки. Не роздумуючи довго саме вони
започаткували впровадження р?зних зах?дних економ?кс?в, макро- та
м?кроеконом?к, як? насправд? ? буржуазними теор?ями критикован? ними в
радянськ? часи. Але чого не зробиш заради торжества науки! Економ?кси та
макро- м?кро-економ?ки ? здеб?льшого ?люстрац??ю розвинуто? ринково?
практики зах?дних кра?н з складним математичним апаратом, який, до реч?,
н?чого не доводить, а лише виступа? елементом техн?чного анал?зу без
будь-якого реального зм?сту, що заслуговував би увагу з точки зору
розвитку господарсько? теор?? ? практики. З огляду на сучасну
економ?чну д?йсн?сть в Укра?н? вони н?чого не дають, через те що не
враховують ?сторичне кор?ння розвитку господарських процес?в в держав?.
На сьогодн? в Укра?н? в економ?чн?й теор?? дом?нують "пахани" в?д
економ?ки, т? сам?, як? в недалекому минулому в?д?гравали таку ж
"творчу" роль, як ? славнозв?сний академ?к Т.Лисенко в аграрних
науках.
Сучасн? економ?чн? теор?? мають ще б?льш коротку перспективу, н?ж
вчення минулого. Але жодна з, ?снуючих в минулому, або сучасних
економ?чних теор?й не в змоз? пояснити чинники ? час виникнення та
припинення економ?чних криз, знайти шляхи виходу з них, не можуть
позбавити економ?ку ?нфляц??, монопол?зму. Вони не в?дпов?дають на
питання: чому не ус? б?рж? потерпають крах в один ? той же час, а в
умовах кризи не вс? в?дчувають себе погано. Економ?чн? теор?? минулого ?
сучасн? будуються за одним ? тим же принципом: досл?дники вивчають
фактичну статистику конкретного ринку, п?дтверджують його даними
конкретно? економ?ки та екстраполюють законом?рност? минулого на
майбутн?. З часом вони потерпають крах, впевнюючись в тому, що ця
теор?я була недосконалою. ? все почина?ться спочатку. Принциповим в
розробц? будь-яко? теор?? ? пошук першопричини досл?джуваного явища.
Коли ж в якост? першопричини береться насл?док попереднього насл?дку, то
це н? до чого не призводить. ?стини п?дтверджуються часом, а не
авторитетами. Сутт?вою помилкою ? також те, що ?снуюч? економ?чн? теор??
не здатн? визначити поворотн? точки господарсько? динам?ки та зробити
виб?р. Отож ? виходить, що за п?драхунками сучасних фах?вц?в через
п?встол?ття слов'янськ? народи майже зникнуть, а на земн?й кул? будуть
жити одн? китайц?. Насправд? соц?альн? процеси б?льш складн?ш?, н?ж це
уявляють соб? статистики. /6,12/.
