Не знаю, насколько ценно, но все таки...
За Дністром 96-а гірська стрілецька дивізія вийшла в безкраї українські степи. Вона відступала, не програвши жодного бою. Від Дністра до Дніпра на її долю випало важке завдання - прикривати відхід 18-ї армії.
25 липня частини 17-ї німецької армії завдали сильного удару в напрямку Тростянець - Гайворон, намагаючись будь-якою ціною пройти вздовж річки Південний Буг до Первомайська й оточити нашу 18-у армію. І знову головний удар прийняв на себе 209-й полк. То була легендарна битва під Тростянцем, коли ворожий броньований кулак наштовхнувся на сталеву мужність і стійкість міклеївського полку, був зупинений і знищений. Противник зазнав величезних втрат: 670 солдатів і офіцерів вбитими, багато автомашин, мотоциклів і 42 танки. Міклею вдалося вивести полк через Тростянець на новий оборонний рубіж за річкою Південний Буг.
Енергія та ініціатива Міклея справді не знали меж. 28 липня розвідники дивізії доповіли комдиву Шепетову, що в с. Терновці розмістився великий німецький штаб. 96-а гірська стрілецька дивізія перебувала тоді в напівоточенні. Комдив прийняв рішення розбити німецький штаб, щоби повністю позбавити управління ворожі війська і дати дивізії можливість маневрувати. Виконавцем був призначений майор Міклей. Ось що писав про цей бойовий епізод у газеті "Красная звезда" полковник І. М. Шепетов:
"...Вивчивши поведінку ворога, ми вирішили провести нічний набіг. Він був здійснений майором Міклеєм з групою 50-60 бійців, озброєних станковими кулеметами. Наші втрати під час бою були незначними. Група Міклея розбила штаб фашистсько-армійського корпусу, знищила до 60 штабних офіцерів, привела у непридатність 30 танків, захопила важливі секретні документи".
Це дало можливість на кілька днів затримати просування 52-го німецького армійського корпусу до Умані і Первомайська. В свою чергу, було полегшено відступ наших 6-ї, 12-ї і 18-ї армій.
2 серпня 1941 р. дивізія зазнала тяжкої втрати. В бою за село Красногорка майор Міклей був поранений, а потім убитий прямим влученням ворожої міни.
Газета "Правда" в січні 1942 р. писала: "...Ніколи в пам'яті народній не зітруться героїчні подвиги майора Міклея, який віддав своє життя за честь, свободу і незалежність нашої Вітчизни".
Буковина і буковинці в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр
http://www.2000.cv.ua/2005/19/05
