|
|
От
|
Sav
|
|
|
К
|
Deli2
|
|
|
Дата
|
06.11.2003 18:32:15
|
|
|
Рубрики
|
WWII;
|
|
Re: И еще
Приветствую!
>> В Короне были и русские светские школы - Острожская академия, Братская школа в Киеве, например. Причем не в рамках польской культуры, а как антитеза ей.
>
>Всё таки были причины по которым большая часть русинской шляхты ополячилась до 1648 года?
http://litopys.narod.ru/yakovenko/yak02.htm
"На сьогодні, не рахуючи застарілої праці П.Г. Вікторовського77 і тенденційного переліку, укладеного войовничим шовіністом, попечителем Київського учбового округу М.В. Юзефовичем78, єдина спроба верифікації віровизнання української шляхти напередодні Хмельниччини належить Генирикові Литвину. З-поміж 207 політично активніших маґнатських і середньошляхетських родин Київщини та Брацлавщини Литвин проаналізував 153 родини (тобто бл. 74%), чиє віровизнання вдалося простежити впродовж 1569-1648 років. За висновками дослідника, напередодні Хмельниччини 105 з-поміж них у повному родинному складі належало до Православної Церкви, три — до Унійної, 12 — до Католицької, 13 — до протестантських церков; віровизнання решти було мішаним, поєднуючи на рівні окремих членів родини чи родинних відгалужень православ'я (у тому числі унійне), католицизм і протестантизм, причому подеколи всі три віровизнання суміщалися в одній родині79.
Наголошуючи на попередньому характері своїх підрахунків, Генрик Литвин уважає, проте, що суттєвіших доповнень може зазнати лише ця остання група родин із мішаним віровизнанням, а в цілому є підстави твердити, що на середину XVII ст. близько 90% української еліти дотримувалося православного обряду"
И как Вы себе представляете это ополяченое, но православное большинство?
>>> Литература и наука - латынь, позднее и польский.
>> И, опять же, русский. Вот, прошу:
>> http://izbornyk.narod.ru/ukrpoetry/anto.htm
>
>Читамши:
>"Поза межами літургійної та молитовної християнської поезії давньоруська, а потім і російська, білоруська та українська літератури до кінця XVI ст. книжної поезії не знали. Це пояснюється, очевидно, складним розподілом функцій між середньовічною літературою і фольклором."
И что? Литургийная и молитвенная русская поэзия была, в 17 веке - появилась и светская. Была полемическая литература на русском языке, ДА, внутри РП, НО как антитеза польской.
>
>Почему "на смену"? Те же Острожские и Вишнявецкие тоже заговорили по польски. По-моему автор эту тенденцию и показывает, точнее - причины появления таковой тенденции.
Про процесс ополяченья аристократии тоже смотрите Яковенко. Он имел место быть, но далеко не в тех масштабах, которые позволяли бы говорить о польском, как языке господ в 16-17 веках.
А самое главное, во второй четверти 17 века шло не столько ополячивание русской шляхты/князей, сколько замена ее польской шляхтой - это разные вещи. И среди русских, находившихся внутри РП этот процесс вызвал ответные движения.
Автор рассуждает на тему "почему же русские нас не любят и наоборот" и при этом кивает на варварство москалей. Я бы на его месте в качестве отправного момента для рассуждений выбрал бы тезис "А за что нас не взлюбили НАШИ ЖЕ русские", а потом уж переходил бы к москалям. Но что-то мешает ему это сделать :)
С уважением, Савельев Владимир