Смотря где. Если под Киевом - то вот
Приветствую!
ТЕРПИЛО ДАНИЛО ІЛЬКОВИЧ (псевд. - отаман Зелений; 1883, за ін. дан. 1886 -1919) - повстанський отаман, один з найвидатніших керівників селянсько-повстанського руху в 1917- поч. 20-х років в Україні. Н. у Трипіллі на Київщині. Закінчив двокласне училище. Підчас революції 1905-07 став членом гуртка (кружка) соціалістів-революціонерів, який очолював з 1906. За антиурядову діяльність заарештований і засланий у Холмогори Архангельської губ. У 1914—17 перебував у діючій армії на Західному фронті. У 1918 повернувся в Україну. У листопаді (в ноябре) 1918 брав участь у повстанні проти гетьманського уряду на Трипільщині. Очолив сформовану у Трипіллі Дніпровську дивізію (складалася з 4 полків загальною чисельністю бл. 2,5 тис. чол.). У січні (в январе) 1919 виступив проти Директорії УНР і перейшов на бік Червоної армії. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, що увійшла до складу Українського фронту під командуванням В.Антонова-Овсієнка. Вів бої з частинами Армії УНР у р-ні Трипілля, Обухова, Германівки, Григорівки, Ржищева. Допоміг російським (я бы сказал, советским) військам захопити Київ. Після вимоги більшовицького командування реформувати дивізію за зразком червоноармійських частин Т. відмовився влитися у Червону армію і відвів дивізію у р-н Трипілля. Підтримав Всеукраїнський ревком, який виступив проти "окупаційного уряду Раковського" і підпорядкувався Головному повстанському штабу на чолі з Ю.Мазуренком. На поч. квітня (апреля) 1919 розпочав бої з регулярними частинами Червоної армії. Повстанські сили швидко зростали і на поч. травня налічували 12 тис. чол. Повстанці під командуванням Т. контролювали Київський, Сквирський, Таращанський, Васильківський та ін. повіти, а згодом значну частину Київщини і Полтавщини. Т. відмовився надати підтримку отаману М.Григор'єву, що значно послабило антибільшовицький повстанський рух. Проти повстанців Т. було направлено червоноармійські загони чисельністю 21 тис. чол. У запеклих боях 11-15.5. загони Т. зазнали поразки і відступили на лівий берег Дніпра. Протягом червня (июня) 1919 Т. кілька разів здобував Трипілля. 18.11.1919 побл. с. Злодіївки неподалік Трипілля загони (отряды) отамана Зеленого були розбиті. З невеликим загоном відступив у напрямку Богуслав-Умань. Вів боротьбу з денікінцями, але у серпні (августе) 1919 був розбитий. В одному з боїв неподалік Канева смертельно поранений. Похований у Трипіллі.
Короче досталось всем - и немцам и жовто-блакытным и красным и белым.
С уважением, Савельев Владимир
