Южная Русь конца 12 века тоже была в курсе событий в Палестине))))
Пришла мне в голову мысль, когда я листал книшку по крестовым походам. Но начну со "Слова о Полку Игореве".
Итак, есть в нём (среди многих прочих) одно "Тёмное место" -- а именно "дебрь Кисаня" во сне Святополка:
А Святъславь мутенъ сонъ видЂ
въ КїєвЂ на горахъ.
«Си ночь съ вечера одЂвахуть мя, — рече, —
чръною паполомою
на кроваты тисовЂ;
чръпахуть ми синеє вино,
съ трудомъ смЂшено,
сыпахуть ми тъщими тулы поганыхъ тлъковинъ
великый женчюгь на лоно
и нЂгуютъ мя.
Уже дьскы безъ кнЂса
в моємъ теремЂ златовръсЂмъ.
Всю нощь съ вечера
бусови врани възграяху у ПлЂсньска
на болони бЂша [b]дебрь Кисаню[/b],
и несошася къ синему морю».
Место это толкуется сильно по-разному (Рыбаков в своём переводе, например, заменяет его на пущу Кияню):
"На думку А. В. Лонгінова, «дебр Кисанова» — долина р. Кісона, у якій були потоплені ідольські жерці за наказом пророка Іллі."
Едвард Кінан, що заперечуєіть слова, також вбачає старозавіне джерело цього "темного міця", і вживає його як один із доказі неавтентичності Слова:
"Американський професор тлумачить "темний образ", "дебрь Кисаню" як гебраїзм, виводячи його від "Кішонського потоку" (кн. Суддів 5.2) – старозавітної метафори місця кривавої різанини і смерті. З таким поясненням образу можна й не сперечатися, воно має право на існування як гіпотеза. Вживання цієї біблійної алюзії Е.Кінан приписує Й.Добровському як "серйозному християнському гебраїсту", вона, на його думку, є "абсолютно недоречною для Чернігова XII сторіччя”. Якщо це справді біблійний образ, то його міг використати будь-хто із староруських книжників, для яких була доступна й гебрейська мова, і старозавітні книги у слов'янському перекладі. Річ тут не стільки в тлумаченні цього образу, скільки в тому, що він безпідставно приписується і Й. Добровському."
Долина (Поток) Кишона -- это ветхозаветное название Кресона (Айн-Джуза), где 1 мая 1187 года превосходящее по численности мусульманское войско уничтожило отряд крестоносцев в полторы сотни рыцарей и несколько сот пехоты, при этом погиб великий магистр госпитальеров (это еще не катастрофа Тивериади/Хаттина, но ее передтеча) -- и именно эта аллюзия (бесчисленные "поганые" побеждают христианское войско) как раз хорошо вписывается в сон Святослава (то, что это анахронизм -- ерунда, "сон Святослава" в любом случае авторская конструкция, но событие хронологично слишком близько к походу Игоря Святославича, чтобы можна было отмахнуться от этого как от простого совпадения.
Другое дело, что я не знаю, свидетельствует это в пользу аутентичности "Слова", или наоборот...
Есть, впрочем, и "ложка дёгтя" к этому красивому ВИ толкованию: фрагмент, где упоминается "дебрь Кисаню", никак не соотнесен со Святой землей. Напротив, речь идет о Киеве (где Святослава видит сон) и с Плесенском (как бы его не локализировать, где-то на Руси). Конечно, если вспомнить "салтанов", какой-то контекст для именно такого толкования можно "сообразить", но ведь "салтаны за
землями" вспоминаются ниже и в другом фрагменте Слова...
Вот так вот. Уважаемые коллеги имеют что сказать по поводу?
"Бій відлунав. Жовто-сині знамена затріпотіли на станції знов"
