|
|
От
|
Sav
|
|
|
К
|
FVL1~01
|
|
|
Дата
|
18.06.2003 15:41:05
|
|
|
Рубрики
|
11-19 век;
|
|
Не с навершием, а с чалмой
Приветствую!
потому, как имам.
>а отливать одну форму для разных статуй придумали еще в латинской америки, там местные Либертадоры, давно уже типовые.
А у нас все гетманы строго индивидуальные и узнаваемые, в соответстсвии со сложившейся изобразительной традицией.
>В этом нет ничего обидного Стоит же в Москве на треногой мачте от линкора некий Христько из Коломыии
Это кто?
>А вот параяща над отоманом Головатым "флигель дель фама" меня неприятно удивила своей безвкусицей.
Да уж, шо да то да. Непонятно, то ли это аллегория богини победы ( все-таки, Георгиевский Кавалер, полковник и даже адмирал ) то ли эта такая себе муза ( все-таки поэт), то ли аллегория матушки Императрицы, указывающей "на Тамань дорогу":
Ой боже наш, боже, боже милостивий,
Що ми народилися в світі нещасливі.
Служили вірно в полі і на морі,
Та остались убогі, босі й голі;
Старались землю заслужити,
Щоб в вольності нам віку дожити.
Да й дав же гетьман од Дністра до Бугу,
Границя по Бендерську дорогу,
Дністровий і Дніпровий обидва лимани,
В них добувати рибу, справляти каптани.
Прежнюю взяли да й сю одбирають,
А нам дати Тамань обіщають.
Ми б туди пішли, аби б нам сказали,
Аби не загубить козацької слави.
Устань батьку, великий гетьмане!
Будь милостивий, вельможний наш пане!
Устань, Грицьку, промов до нас слово,
Проси цариці, все буде готово:
Дасть грамоту на вічність нам жити,
А ми і їй вірніше будем служити.
* * *
Ей, годі нам журитися, пора перестати,
Дождалися од цариці за службу заплати:
Дала хліб-сіль і грамоти за вірнії служби,
Оттепер ми, милі браття, забудем всі нужди.
В Тамані жить, вірно служить, границю держати,
Рибу ловить, горілку пить, ще й будем багаті.
Да вже ж треба женитися і хліба робити,
Хто прийде к нам із невірних, то, як врага, бити.
Слава богу і цариці, а покой гетьману,
Залічили нам в серцях наших великую рану.
Благодарім імператриці, молімося богу,
Що вона нам показала на Тамань дорогу.
Кстати, наверняка один из запорожцев, с которыми кузнец Вакула ходил просить черевычки у царицы, и был Антон Головатий :)
С уважением, Савельев Владимир