>Не надо забывать как помогали московиты казакам сделать "добровольный выбор" после подписания Гадяцкого договора:
Это все глупости - русское войско ( в т.ч. и находящиеся в его составе козаки ) вело себя на театре военных действий ровно так, как вело себя любое другое войско в то время - т.е., не забывало грабить и щемить мирное население. Выдавать это за какую-то "акцию устрашения" могут только люди, которые либо не владеют предметом, либо сознательно врут.
>
>Это из библиОтеки, лупить вряд ли получится, у них не видел об массовом порыве в колонах с транспарантами и флагами в лоно царя-батюшки.
Ээээ, лоно оно только у царицы-матушки бывает. А то, что Вы приняли за лоно у царя-батюшки по другому называется.
>«Група полковників, очолених Тимошем Цецюрою, Василем Золотаренком, Якимом Сомком, які домагалися гетьманства, організували змову проти гетьмана. За допомогою «ратних людей» Шереметьєва перебили кілька тисяч прихильників Виговського. Знову спалахнуло полум'я громадянської війни. Очевидець писав:
>«Одно містечко воює проти іншого, син проти батька, батько проти сина — страшне тут твориться вавілонське замішання». Змовники закликали на Україну Трубецького з рештою його армії. Він зібрав свої полки, а потім вийшов на Лівобережжя, захоплюючи місто за містом і приводячи всіх до присяги на вірність цареві.»
Это все фигня - ровно то же самое - и про "группу" и про "змову" и про "закликання" можно сказать и про Выговского. Было бы желание.
>«Не тільки селяни, а й частина козаків, окремі міста й такі старшини, як вінницький пол'ковник Іван Богун і славетний кошовий Іван Сірко — противники Московської держави, взяли участь у повстанні проти Виговського» - т.е. никакого выбора Московии не было, был бунт полковников и борьба за власть.
Это вообще фигня - не был Сирко противником Москвы, по-крайней мере в тот момент он был ее союзником - наносил коварные удары в спину союзникам Выговского татарам.
>>> Росія, граючи на ненависті козаків і частини старшини до гетьмана, зуміла заручитися їх підтримкою й отримала можливість встановити прoтекцію над козацькою Україною.
>> И что? Истоки антигетманских настроений лежат где - в политике гетмана или в кознях России? Это "выбор" или выбор?
>
>Во-первых это не выбор Московии, а во-вторых и тут без промосковских деятелей не обошлось:
>«Бій під Конотопом, здавалося, вирішив результат війни на користь України, з'явилась перспектива звільнитися від влади Московії. Але використати таку грандіозну перемогу Виговському не вдалося. За його плечима кувалася зрада, готувалося повстання. Опозицію за допомогою воєвод організував керівник старшин промосковської орієнтації — наказний гетьман Іван Безпалий.»
Ну вот видите - даже в агитке, которую Вы цитируете, написано, что все-таки существовали некие старшины промосковской ориентации.
>чего боялась чернь, тоже ясно:
>«Лякалися, що польські магнати й шляхта повернуться, знову буде кріпацтво, панщина, окатоличення, ополячення»
И эти старшины вполне справедливо рассчитывали на поддержку "черни" (характерно, что если речь идет о пострадавших от действий московского войска - то это ЛЮДИ, а если речь идет о тех, кто возлагал надежды на Москву - то это презренная "чернь").
>>> Тому навіть блискуча перемога, І.Виговського над московським військом під Конотопом у червні 1659 р. не привела до відновлення його влади над Лівобережжям. У серпні тут спалахнуло повстання проти гетьмана і до кінця вересня більшість лівобережних полковників присягнуло на вірність Москві. Князь О.Трубецькой з військом вступив до Переяслава.
>> О чем и речь - потерпел поражение, отступил, а вступил только после того, как "більшість лівобережних полковників присягнуло на вірність Москві" - полковники сделали "выбор" или выбор? Кто их заставлял присягать?
>
>Это было с точностью – наоборот:
>«Змовники закликали на Україну Трубецького з рештою його армії. Він зібрав свої полки, а потім вийшов на Лівобережжя, захоплюючи місто за містом і приводячи всіх до присяги на вірність цареві»
Это было с точностью, как я сказал - ибо в цитате из Степанкова, на которую я обратил Ваше внимание, речь шла о полковниках, а в приведенном Вами фрагменте агитки - речь идет о каких-то непонятных "захоплених мистах" (в некоторых из которых, очевидно, сидели вышеупомянутые УЖЕ присягнувшие полковники).
>А вот интересно, что бы с ними сделали, если бы они не присягнули. Может то же, что Шереметьев в то время сделал с жителями «Гоголів, Вороньків, Трипілля, Стайки, Макарів, Горностай»?
Или то, что Выговский сделал с жителями "найбільшіх полкiв":
"Полтавський з сорока тисячами; Миргородський з тридцятьма тисячами також Прилуцький та Іркліївський вщент знесені. Кропивою поросли міста і села, бо одні на плацу полягли у скількох багатьох битвах, а інші з жінками пішли в Орду"
>>> Ситуація стала критичною, коли у серпні почав розгортатися рух проти І.Виговського і у Правобережній Україні. За влучним висловом В.Герасимчука, він "за собою не мав нікого, а проти себе всю Україну" (131).
>> Напоминаю - на Правобережьи из русских войск только блокированный гарнизон Киева.
>
>Там где небыло царских войск не было и царской власти.
О чем и речь - на всем Правобережьи практически нигде, кроме Киева.
>«На той час царська армія оволоділа всім Лівобережжям. її командуючий Трубецькой, виконуючи таємні царські інструкції, закликав Юрася Хмельницького до Переяслава. Тут Трубецькой організував раду, оточивши її 40-тисячним царським військом. Переважали на раді старшини — прихильники Москви, з правобережних полковників майже ніхто не прибув.»
"Майже" - это пять прибывших с Юрием полковников и три "генеральных" против семи не прибывших поковников. При этом не очевидно, что последние это сделали из принципиальных соображений. Более того, силой никто никого в Переяслав не тащил - стоило лишь козакам выбрать союз с РП.
>Если не влом, перечислите правобережных полковников добровольно прибывших на раду Трубецкого. Они же сделали выбор в пользу Москвы, безкультурие ведь получается с их стороны...
Влом - будет настроение, пороюсь, поищу по персоналиям.
>>> Спроби гетьмана втримати кермо влади зазнали невдачі і генеральна рада близько 24 вересня обирає гетьманом Ю.Хмельницького. Так, закінчився крахом новий курс частини української еліти, який показав безперспективність політики ігнорування національних і соціальних завоювань Визвольної війни.
>> Замечу, что избирается, а не "избирается" в Германовке, на Правобережьи, где никаких российских войск и близко не было - на результаты этого выбора повлияла только расстановка внутриукраинских сил!
>
>Нет, Ю.Хмельницкого выбрали не в Германовке, а в Жердёве и только после того, как Выговский добровольно уступил ему гетманскую булаву. В Германовке заговорщики убили сторонников Выговского Верещагу и Сулиму. Хотя ещё год назад
Нет, именно в Германовке - именно там Выговского послали подальше, он уехал под защиту польского короля и выслал Хмельницкому клейноды. А в Жердеве ( это, кстати, тоже Правобережье, около Трахтемирова) уже обсуждались условия, на которых следует договариваться с Москвой. И никаких российских войск там небыло, так-то.
>Опять неверно и авторы на это указывают в цитате
>«Як відзначав обозний коронний А.Потоцький у листі до короля (осінь 1659 р.), старшини вважали за оптимальний варіант "не бути ні під в.кор.м., а ні під царем; сподіваються вони цього досягнути, обманюючи і лякаючи в.кор.м. царем, а царя в.кор.м.”
Ясное дело, что это был бы идеальный вариант (как минимум, для старшины) - но, увы, приходилось выбирать между Россией и РП. Выбрали Россию, пусть даже и как меньшее зло :)
> http://www.geocities.com/ukrexlibris/apanowicz/
>Вообщем можно лишь добавить, что миф о «добровольном выборе» казаков в пользу царя является сильно преувеличенным. После Конотопа казаки решили не выбирать ни одной из сторон, так как понадеялись на свои силы.
Вообщем можно лишь добавить, что в период после Конотопа казаки, воленс-ноленс, были поставлены перед необходимостью выбирать между РП и Россией и выбрали Россию, так осознавали слабость собственных сил.
С уважением, Савельев Владимир
Re: [2 Sav... - Deli209.06.2003 12:19:00 (35, 10005 b)
