От Chestnut
К Роман Храпачевский
Дата 20.01.2004 14:05:03
Рубрики 11-19 век; Политек;

Re: Роман, ?...

Давайте-ка справедливости ради приведём текст письма к турецкому султану, с такими же заявлениями в вечной верности и т п (в том числе против "измены московской")
http://sasha.inet.ru/au/hr/ur/t9/1/9.1.9.htm

Абзац - совр укр перевод, абзац - оригинал (кстати, любопытно с языковой точки зрения)

Найясніший милостивий цісарю турецький, пане наш великомилостивий! На довгі й безконечні літа доброго здоровля і щасливого над усіми панування вашій цісарській милості жичимо, поклін і служби наші віддаємо!

Наяснђйший милостивый цысарю турецкій (панъ)5) наш велцемилостивый! На долгіє и незамержоне (незмірні) лђта доброго здоровья и стасливого надъ всякими панованья вашей цесарской милости зычимъ. Поклонъ и службы наши!

Лист від Бекташ-аґи через Османа-аґу нам віддано. З писання того бачимо, що ваша цісарська милость, пан наш милостивий, зволиш ласкав бути до нас, слуг своїх. Велико ми нині тим тішимося з усім військом нашим Запорозьким, і велико просимо вашої цісарської милости, аби до нас, слуг своїх, і надалі був ласкав! Бо ми в братерстві й приязни з й. м. ханом кримським завсіди готові до послуг в. цісарській вельможности - стояти против кождого неприятеля.

Листъ отъ Бегдашъ-аги презъ Османа-агу намъ отдано. Съ котораго листа ворочано(!), же ваша цесарская милость, панъ нашъ милостивый, на насъ слугъ своихъ [ласкав быти рачиш]. Велце смы нынђ съ того тђшили ся всђмъ войскомъ нашимъ Запорожским, и велце просимъ вашей цесарской велможности, абы на насъ, слугь своихъ, былъ ласкавъ. Гдыже смы за всякоє братерство и пріязнь съ ханомъ єго милостю6) готовы всегда до услугъ вашей цесарской велможности и против каждому непріятелю стоять!

Козакам ми наказали, щоб до володінь в. цісарської милости не впадали, і завсїди того будемо пильнувати, аби ніоден неприятель не напав і шкоди в панствах ваших не вчинив. Так нам дай Боже і по вік: з Татарами в згоді стояти і за-одно разом доходити - боротися з кождим неприятелем і за ласку в. цісарської милости віддячуватися!

Также козакамъ заказали, чтобы въ панства вашей цесарской милости не втаргнули. И всегда того остерегать будемъ, чтобы ни одинъ непріятель не пришолъ и зла въ панствахъ не чинилъ. Теразъ въ згодђ за [се] стоять съ Татарами, одинъ за одинъ вмђстђ добываться - дай Боже такъ и на вђки [быть] въ приятствђ, [недобра] хотђть всякому неприятелю, а зъ ласки вашей цесарской милости отдавать!

До тих часів писань наших ми не посилали, бо зайшли нас клопоти, і не можна було луччих послів послати. Але за той час приязни нашої з ханом його мил. розірвати не зміг ніхто!

До тыхъ часъ писаний нашихъ не посылали, што насъ недомочь така зашла, - якобы лутчи послы у вашей цесарской милости были. Приязни нашей завсе то съ ханом єго милостью розрывать - чего не доказали!

Тепер дочекавшися милостивої ласки в. ціс. милости, посилаємо послів з вірним поклоном від усього війська Запорозького в. цісарській милости!

Теразъ обачивши милостивой ласки вашей цесарской милости, пословъ нашихъ до вашей цесарской милости зъ вђрнымъ поклономъ посылаємъ отъ всего войска Запорожского.

Бо ми звикли свою присягу до кінця тримати! Се тільки неприятелі наші звикли присяги свої ламати та зраджувати нас! Тепер якби була зрада від Ляхів, чи од Москви або від Угрів, або від якихось инших неприятелів, ми то вашій ціс. милости ознаймимо, і з вельможним ханом й. м. про все зноситися будемо. Коли б неприятель щось замислив з послами царя московського (в Варшаві), ми все се ознаймимо в. цісарській мил. І то обіцяємо, як зичливі слуги, в. ціс. милости, що ні полем ані морем не будемо нападати, ані оден неприятель за пильністю нашою до панства Турецького не вступить. А ми ласку в. ціс. милости будемо заслугувати і ніяким неприятелям своїм не будемо терпіти. Ласку в. ціс. милости готові ми відслужувати, і все що б у справах воєнних було, за відомістю хана й. мил. з ним зичливо чинити.

Кдыжъ мы до конца7) звыкли присяги своей [держать] - [тілько неприятелі звикли присягу свою] ламать и насвсегда зражать. Єжели бы яка отъ Ляховъ8) зрада была, или отъ Москвы или отъ Венгровъ, или отъ иныхъ какихъ непріятелей, мы вашей цесарской милости ознаймимъ9), и съ вельможнымъ ханомъ єго милостью зноситися во всем будем. Єжели бы якій непріятель што съ послами царя московского мыслилъ, всегда будемъ вашей цесарской милости [ознаймляти]. И то обђцуємъ10), яко зычливыи слуги вашей цесарской милости, же ани полемъ ани моремъ не будемъ вступовати, ни одинъ непріятель въ панство Турецкоє будетъ съ пилности [нашоє] вступовати. А мы на ласку11) вашей цесарской милости слуговать, съ жадными непріятелями своими не будемъ терпђть. Жебы то все зъ ласки вашей цесарской милости также отслуговать, готовы мы! Єстьли бы12) чтоколвекъ стороны справъ воєнныхъ было, зычливо съ ханомъ єго милости вђдомо чинить.

Що посли в. ціс. милости прийшли, коли ми були зайняті, і нас дома не застали: військо наше виправляли на послугу ханові й. мил., - на се в. ціс. милость не рачте гніватися! Нехай як Осман-аґа, посол в. ціс. м., так і наші посли ласкаво будуть прийняті, і просимо щоб вони без забави від в. ціс. милости одправлені були. А ми завсіди слугами в. ціс. милости бути готові, і тепер низький поклін наш до ніг в. цic. милости віддаємо.

Любо послы в. цесарской милости [пришли подчас]13) нашей забавы, теды в дому нас не застали: тогда мы войско наше выправовали на услугу хана є. милости, - за што в. цесарская милость не рачте [гнђв мђти]. О своємъ всђмъ тако Османъ ага, посолъ вашей цесарской милости, яко и наши послове вступовать ласкаво14). На котороє просимъ, жебы послове безъ забавы отъ вашей цес. милости отправованы были, а мы завсегда слугами в. цесарской мил. готовы. И теразъ поклонъ нашъ низкій до ногъ в. цесарской милости отдаємъ.

От Роман Храпачевский
К Chestnut (20.01.2004 14:05:03)
Дата 20.01.2004 21:38:22

Re: Роман, ?...

Как я уже отметил - личность ОДНОГО Хмельницкого не решала вопроса. Ведь не он один присягнул, а еще сотни тысяч человек старшины, ясаулов, войтов, козаков, мещан и духовных лиц. А что сам Хмельницкий был напушителем присяги бусурману - так то его характеризует плохо с нашей современной морали, но вполне оправданная вещь в тем времена (соврать бусурманину - не грех).

http://rutenica.narod.ru/
От Евгений Путилов
К Роман Храпачевский (20.01.2004 21:38:22)
Дата 21.01.2004 12:03:58

Э-э-э, соврать - не грех?

Доброго здравия!

>Как я уже отметил - личность ОДНОГО Хмельницкого не решала вопроса. Ведь не он один присягнул, а еще сотни тысяч человек старшины, ясаулов, войтов, козаков, мещан и духовных лиц.

На самом деле, гетман присягал на договорах не только за себя, но и за все войско, читай, Украину. И с легкостью нарушал, когда выгодно. Но в 1654 принципиально важно, что "Крест целовали", как Вы правильно заметили, представители всех сословий по крайней мере в Переяславе (возможно, и по всем полкам, раз полковые старшины так сделали). А о значении религии в то время нечего говорить. А вообще - Хмельницкий вовремя умер, а то бы ему памятники и ордена в ХХ веке не делали (был бы аналог Сагайдачного).

>А что сам Хмельницкий был напушителем присяги бусурману - так то его характеризует плохо с нашей современной морали, но вполне оправданная вещь в тем времена (соврать бусурманину - не грех).

А вот тут я Вас не понял. Хотя это и сугубо теоретизирование, но все же. У мусульман есть этот момент про отсутствие силы у клятвы гяуру, даже если на Коране. Но где такой постулат есть у христиан, тем более православных? Практика - не оправдание.

С уважением, Евгений Путилов. e_putilov@mail.ru