"- Так чим же я вам досадив ? -
Ягнятко, плачучи, питає.
- Цить, капосне ! Либонь не знає...
Ще й огризається, щеня !
Що ти за птиця ? Ти - Ягня !
Як сміло ти мене питатати ?!
Вовк може їсти захотів !
Не вам про теє, дурням, знати ! -
І - Вовк Ягнятко задавив...
Нащо йому про теє знати,
Що може плаче бідна мати,
Та побивається як рибонька об лід:
Він - Вовк, він - пан... Йому не слід..."