"Ми думали, що на цих зимових квартирах пробудемо довго, але під натиском москалів король Карло звідти рушив на місто Гадяч, хотячи допомогти своїм. Перемігши за найгірших морозів москалів, почав він штурмувати місто Веприк. Перший удар шведів був нещасний, бо впало з них біля п’ятсот, між ними всім відомий граф Левенгаупт та інші славні полковники й офіцери. За другого штурму з допомогою драбин місто було взято, а дві тисячі московських вояків і стільки ж мешканців полонено. Король усіх помилував, але Мазепа своїх підданих, кинених до ям, кількох замучив голодом. На жінок, які лляли на шведів гарячу воду й кидали каміння, деякі переможці брязкали мечами. [скажено рубали мечами жінок. -- ВИ. №12 (1976).]
Знищуючи москалів, король Карло йшов переможно більше п’ятнадцяти миль в далину і стільки ж в ширину. Із чотирмастами вояків напав він при містечку Зіньків на тисячу москалів, при місті Опішня з трьомастами вояків напав на п’ять тисяч і щасливо їх відбив. Села й міста наказав плюндрувати, а хати палити. Де натрапив на мешканців, убивав їх. Тим, що втікали з Козакії, дарували життя і під загрозою страти на горло наказали вернутися до своїх, щоб проти шведів нічого ворожого не робили. Багато тисяч худоби й їх добра згоріло."
Надо бы глянуть латинский оригинал и словацкий перевод, с которого сделан был перевод украинский, чтобы понять, кто именно из переводчиков перевёл ближе к исходному тексту.
